Люди змінюються, коли готові до змін, розуміють, коли готові прийняти це розуміння. Наш клас не став винятком. Когось ці зміни порадували, когось засмутили, але, я впевнена, нікого не залишили байдужим. Ми стали більш дорослими та розумнішими, дружнішими та обачними.
Справа в тому що люди бояться змін. Всі настільки привикли до буденного образу життя, клопотів та проблем, що вже просто не уявляють життя з іншої сторони. Звичайно, всі десь так миттєво думають і розуміють складність ситуації, але занадто пасивні щоб щось хоча б спробувати змінити. Зараз люди стали пофігістами, ні про що не думають, нічого не хочуть і вірять що все само собою зміниться. Звичайно, це неправильно! Мало хто знає що само собою нічого не буває і треба прикласти певні зусилля щоб щось змінилось. І навіть одна спроба чого варта!
Можливо, хоча б якась одна, дріб’язкова і на перший погляд незначна зміна в майбутньому зробить вас щасливим. Дрібниці можуть перерости у найважливіші речі в житті і навпаки. Як сказала одна людина нашого класу «Кожен може бути щасливим, треба лиш трішки йому допомогти»
